1. |
Інтро
00:57
|
|||
2. |
Дотики
04:01
|
|||
Дотики на тілі
Опіки по шкірі
І живого місця нема жодного
Ми такі безсилі
Втоплені в довірі
Ми такі залежні один від одного
Губами своїми по моїй шії
Малюєш абстракції рожево-синім
Я не люблю, та ти так хотіла
Ніч ховає в собі
Все відоме з зовні
Відкриває все таємне із глибин
Якщо хочеш спробуй
Поки місяц у повні
Поки маєм час, і поки ти - не ти
|
||||
3. |
Пожежа
03:45
|
|||
Вимикайте світло, вікна, двері зачиніть
Ті кому набридло бути сірим заявіть
Про себе всім
Під удари барабанів рівно в такт стрибай
Розтопчи свої кайдани, а себе віддай
В руки почуттів
Роздягни свою правду
І змочи вином
Ти пожежа, ти пожежа
Ти не контрольований вогонь
Тобі байдуже до всіх правил
І всіх заборон
Ти пожежа, ти пожежа
Ти не контрольований вогонь
Відкривайте свої очі, час побачити
Як вібраціі по шкірі роблять гаряче
В найхолоднішу ніч
Розтопи себе у звуках, в нотах розчини
Все, що зараз тобі треба - просто залишись
З ними віч на віч
|
||||
4. |
Мартіні
04:12
|
|||
+38 у тіні
Ти на смак наче мятний мартіні
На серці жар, а на розумі іній
Та чи надовго?
За горизонтом
Все здається ще більш спекотним
Літо, море ніби все безтурботно
Та чи правда так є?
Бо кожен вечір
Тебе з середини трясе від холоднечі
Бо лиш його палкі поцілунки в плечі
Можуть зігріти тебе
Де ж він? Де ж він є?
+38 у тіні
Ти на смак наче мятний мартіні
На серці жар, а на розумі іній
Та чи надовго?
В сукні вечірній
Ловиш на собі погляди постійні
Хай там що, твоє кохання нетлінне
До нього
Відсутність ліній
Де Чорне море переходить у небо синє
І купаються в сонця промінні
Тіла молоді
Але цілими днями
Ти зачитуєшся його листами
Напиваєшся п'янкими словами
Можливої брехні
Де ж він? Де ж він є?
І це до сліз тебе мучить
Бо цілий рік ти чекала на цю зустріч
Думала, що воно неминуче
Щастя твоє
Та кожен вечір
Тебе з середини трясе від холоднечі
Би лиш його палкі поцілунки в плечі
Могли зігріти тебе
Де ж він? Де ж він є?
Де ж він? Де ж він є?
|
||||
5. |
Відьма
03:29
|
|||
Наврядчи я перший
Та точно не останній
Піддався твоїй волі поки ти цього бажаєш
Між нами вже зависло
В повітрі запитання:
"Коли цей тиск з'єднає нас?"
Твій розум зник від алкоголю, а мій зник від тебе
Час настав, ми горимо казати все відверто
Аж до ранку я з тобою цілу ніч проживу
Без імен, без наслідків,
Без правил, без жалю
Твої чари просто нищать мою обережність
Підбиваєш йти за рамки і стирати межі
Сьогодні хай так, ти - відьма моя
А що буде далі?
Я гадав, що знаю все і бачив все, що можна
Та ти тримаєш мене тим, що ні на що не схожа
Сьогодні хай так, ти - відьма моя
А що буде далі?
Спіймав себе на думці,
Що хочу дещо більше
І душу б'ють судоми як подумаю, що з іншим
Так само, як зі мною
За миті стаєш ближче
І той наш тиск вже тягне вас
Тож, ніяких там "чекаю, бо кохаю" не буде
Я не из тих твоїх наївних на всю голову дурнів
Та коли ти зникнеш, як я тебе знайду?
Без імен, без наслідків,
Без правил, без жалю
|
||||
6. |
Закута
04:04
|
|||
Холодом роздягеної ночі
В голові лише твоє "ну що ж"
Ні, я вже по-іншому не хочу
І так як було колись також
Ні, не відривай не треба
Мій погляд намертво приклеяний до тебе
Ні, не виривай з корінням
В тебе все одно нічого вже не вийде
Бо десь там між серцем і душею
Закута ти в кайдани пам'яті моеї
Це вже не перший раз тож вже дивно
Але так само боляче цим б'єш
Ні, ти досі ні в чому не винна
Бо ти досі та, яка ти є
Ні, не розрізай, не треба
Моя рука назавжди зшита із твоєю
Ні, не залишай безслідно
В тебе все одно нічого вже не вийде
|
||||
7. |
Помста
03:33
|
|||
Я просто хочу, щоб ти лише знала
Я досі закоханий в твої ідеали
Ти бачиш цю межу між мною й тобою
Її треба стерти нам як будеш готова
Я не забуду, я просто не зможу
Тепло твоїх пальців на вересень схоже
Ти бачиш ми ціле одне із тобою
Нас просто колись поділили на двоє
І помста моя буде жорсткою
Я вб’ю тебе ніжністю за ніжність твою
Ти можеш ховатись, тікати щосили
А я помщусь так, щоб ти ще попросила
Я хочу зізнатись якось мимоволі
Я все ще закоханий у принципи твої
Ти бачиш ми ціле одне із тобою
Нас просто колись поділили на двоє
|
||||
8. |
Рано
03:36
|
|||
Два часа ночи на мертвых часах
Разум не хочет нежится в снах
За окном город тает во тьме
Ром-кола со льдом тает во мне
Забрызганный кафель кофе и скукой
Фальшивое счастье царапает руки
Звук аритмии протекшего крана
Нагло стучится в старые раны
Для ночи поздно, для утра рано
Путает мысли сознанием рваным
От стен отлипают с треском обои
Гордо уходят, довольны собою
Оголяя бетон, цепляя карниз
Сухая бумага падает вниз
Чашки в болезненных пятнах от чая
Которым вы греете холод печали
Приторный скрип одиноких диванов
Разбудит вселенную раньше чем надо
|
||||
9. |
Прощавай
04:25
|
|||
Не треба цих фінальних сцен, собі залиш
Я вже не чую слів, які ти там мовчиш
Я закриваю очі, бо відкривши тебе вже не буде більше поруч
І це так схоже і водночас так не схоже на тебе
Я ніколи вже не вивчу що до чого напевно,
Даремно, тримала мене ти
На відстані
Прощавай, я не знаю
І навряд колись дізнаюсь
Чого так не вистачає нам
Не виправдовуй тим, що ми змінилися
Твоє "назавжди" щойно закінчилося
Я закриваю двері за тобою, на одинці залишусь с собою
І це так схоже і водночас так не схоже на мене
Я ніколи вже не вивчу все що до чого напевно,
Даремно, тримала мене ти
На відстані
І це так схоже і водночас так не схоже на тебе
І це так схоже і водночас так не схоже на мене
І це так схоже і водночас так не схоже на тебе
І це так схоже і водночас так не схоже на мене
Прощавай
|
Streaming and Download help
If you like ZOER, you may also like:
Bandcamp Daily your guide to the world of Bandcamp